Політик

Коханівський цю ніч проведе вдома, оскільки термін тримання під вартою сплив.

Святошинський районний суд Києва завтра продовжить обирати запобіжний захід для колишнього командира батальйону ОУН Миколи Коханівського.

Як повідомила суддя, у засіданні оголошується перерва до 14.30 25 жовтня.

Екс-комбат ОУН цю ніч проведе вдома, оскільки термін тримання під вартою сплив, пише Політик посилаючись на Главком.

Зазначимо, що засідання перенесли через клопотання адвоката Коханівського.

Сьогодні суд заслухав покази семи свідків.

Сам Коханівський зазначив, що не має наміру тікати і завтра прийде на засідання суду.

Нагадаємо, Коханівського випустили з «клітки» та зняли кайданки. Оскільки з часу затримання пройшло 72 години.

Як відомо, у суботу, 21 жовтня, у Києві поблизу станції метро «Академмістечко» поліція затримала командира добровольчого батальйону ОУН Миколу Коханівського. Це сталося після того, як Коханівський вчинив стрілянину.

Працівники НАБУ обшукали мера Одеси. Від самого ранку правоохоронці уже побували вдома та на робочому місці Геннадія Труханова.

Як повідомили у прес-службі Національного антикорупційного бюро, обшуки пов’язані з двома провадженнями – про привласнення коштів та приватизацію аеропорту, пише Політик посилаючись на 24 канал.

“Слідчі дії проводяться в рамках двох кримінальних проваджень. Одне – це кримінальне провадження щодо зловживання службовим становищем посадовими особами Одеської міськради. Друге кримінальне провадження щодо аеропорту “Одеса”. Ймовірно, завдано збитків на 100 мільйонів гривень. Також детективами перевіряється інформація щодо причетності мера міста Одеси до цих злочинів”, – розповіла т. в. о. директора Одеського теруправління НАБУ Вікторія Скорикова.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 жовтня 2017 року. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України.

Найбільшу підтримку в першому турі президентських виборів отримав би чинний Президент України Петро Порошенко (14%), на другому місці була б лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко (8,4%), про що свідчать результати соцопитування Центру Разумкова.

У разі проведення президентських виборів за лідера партії “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка проголосували б 7,2% тих, хто має намір взяти участь у виборах, за керівника фракції “Опозиційний блок” Юрія Бойка 6,8%.

Також, лідеру гурту “Океан Ельзи” Святославу Вакарчуку віддали б голоси 6,6% виборців, лідеру Радикальної партії Олегу Ляшку – 6,3%.

Україна домовилася із Угорщиною про спільну роботу над механізмом імплементації закону “Про освіту”.

Як повідомляє Інтерфакс-Україна, про це міністр закордонних справ Павло Клімкин заявив в ході спільного брифінгу з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич та міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом в четвер у Києві, пише Політик посилаючись на ЄП.

“Головна ідея в тому, що ми будемо разом працювати, спільно, на підставі нашої домовленості, працювати над механізмом імплементації цього закону, і ми, звичайно, до кінця перехідного періоду повинні досягти спільної домовленості”, – заявив Клімкін.

Нагадаємо, прийняття закону “Про освіту” викликало протести з боку Угорщини, Румунії, Болгарії, Польщі та Греції.

Детективи Національного антикорупційного бюро України не затримували народного депутата Борислава Розенблата, а проводили з ним слідчі дії. Про це у коментарі УНН повідомили у прес-службі НАБУ, пише Політик.

“Затримання не було. Народний депутат не затримувався і не є затриманим наразі”, – повідомили у прес-службі.

При цьому у НАБУ додали, що Б.Розенблатом “були проведені слідчі дії”. У прес-службі зазначили, що не можуть уточнити, які саме слідчі дії проводилися з нардепом, їх наслідки та передумови.

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Румунії Клаусом Йоханнісом, в ході якої, зокрема, обговорювався прийнятий в Україні Закон Про освіту.

Як повідомляє прес-служба глави держави, мова йшла зокрема про захист мовних прав національних меншин, пише Політик посилаючись на НВ,

Відзначається, що президент Румунії підтвердив незмінність підтримки територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України.

Порошенко запросив свого колегу приїхати з робочим візитом до України.

Нагадаємо, прийнята в Україні освітня реформа викликала критику Угорщини, Румунії та Молдови.

В Одесі акція на підтримку «Великої політичної реформи» набула місцевої специфіки – активісти вимагали перевиборів міської ради і міського голови. Із ними зустрівся заступник голови обласної державної адміністрації Максима Степанова. Від керівника Одеської ОДА вимагають підтримати законопроект про перевибори. Деякі учасники акції вважають, що голова виконавчої влади регіону недостатньо реагує на дії міської влади, проте інші кажуть – про перевибори говорити ще зарано.

В Одесі активісти декількох партій підтримали київських мітингувальників – тут також вимагали створення антикорупційного суду, зняття недоторканності з народних депутатів і зміни виборчого законодавства. В акції взяли участь політичні партії «Демократичний альянс», «Народний рух Україна», «Сила людей», ВО «Свобода», громадська організація «Зелений лист» та інші. В рамках акції провели також виставку антикорупційних карикатур, пише Політик посилаючись на Радіо Свобода.

Вимоги Великої політичної реформи об’єднали всіх, каже одеський активіст Сергій Сарафанюк.

«Це лакмусовий папірець того, що влада не виконала. І сьогодні ми просимо президента України і хочемо допомогти йому ухвалити вірне рішення і підтримати ці вимоги», – заявив він під будівлею обласної державної адміністрації, де і проходила акція.

Втім, у деяких учасників з’явилися вимоги місцевого рівня, зокрема перевибори міської ради і міського голови Одеси Геннадія Труханова. Політик обіймає посаду з 2015 року, в ЗМІ неодноразово з’являлася інформація про його подвійне і потрійне громадянство, зокрема, Греції і Росії. Сам Труханов це спростовує, в квітні 2016 року СБУ також заявила про відсутність у політика громадянства Росії.

Мадрид вважає незадовільною відповідь глави каталонського уряду Карлеса Пучдемона щодо того, чи проголосив він минулого тижня у парламенті незалежність Каталонії, і висуває останній ультиматум.

Про це повідомляє El Mundo.

У понеділок віце-прем’єр Іспанії Сорайя Саенс де Сантамарія прокоментувала лист лідера Каталонії Карлеса Пучдемона до прем’єр-міністра Маріано Рахоя, у якому він не дав чіткої відповіді щодо незалежності регіону та закликав Мадрид до діалогу, пше Політик посилаючись на ЄП.

Уряд Іспанії вважає лист Пучдемона неприйнятним, оскільки він не задовольняє вимогу Мадрида.

“Було не так вже й важко сказати “так” чи “ні”, – заявила де Сантамарія, визнавши, що ситуація “навмисної плутанини” продовжується. Тепер іспанський уряд очікує, що до 10:00 (за місцевим часом) четверга, 19 жовтня, Пучдемон “все виправить і внесе ясність”.

Військовий отримав поранення під час обстрілу в районі Новоолександрівки.

Терористи в неділю, 15 жовтня, зосередили вогневу активність на Луганському напрямку. Про це повідомили в прес-центрі штабу АТО.

«Із опівночі бойовики двічі з мінометів калібру 82 міліметри обстріляли наші позиції у районі Трьохізбенки. Міномет цього ж калібру та автоматичний гранатомет ворог застосовував і неподалік Новотошківського. А із стрілецької зброї проросійські найманці відкривали вогонь біля Новоолександрівки. Унаслідок цього обстрілу, близько 11 години отримав поранення один наш військовий. Зараз постраждалий перебуває у військово-медичному лікувальному закладі. Його стан оцінюється, як задовільний», – йдеться у повідомленні, пише Політик посилаючись на Тиждень.

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник привітав заяву президента України Петра Порошенка про те, що він приділить особливу увагу створенню Антикорупційного суду, яку він зробив 11 жовтня з трибуни Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі.

«Ми раді, що є такі заяви, оскільки ми про це говоримо починаючи з квітня-травня 2016 року, коли ми вперше відправили перші провадження до суду і побачили, яка там тяганина», – сказав Ситник в інтерв’ю Радіо Свобода, пише Політик.

Він висловив сподівання, що належне законодавство буде ухвалено в парламенті найближчим часом.

«Питання створення судової інстанції, яка зможе розглядати справи щодо корупціонерів, вже перезріло. Ми стрімко втрачаємо темпи антикорупційних реформ. Тому що НАБУ створено, воно проводить розслідування, яких чекали від НАБУ, прокуратура наглядає за ними і передає ці розслідування до суду, і готова підтримати державне обвинувачення, але там ці справи зупиняються і суд ці справи блокує», – заявив Артем Ситник.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто за підсумками зустрічі зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним заявив, що буде виступати проти подальшого зближення України з Євросоюзом…

Ізраїль заявив, що слідом за США виходить із ЮНЕСКО.

Раніше у четвер із заявою про вихід з організації виступив Держдепартамент США, повідомивши, що відповідне рішення набуде чинності 31 грудня 2018 року.

“Це було нелегке рішення, воно відображає стурбованість США у зв’язку з заборгованостями в ЮНЕСКО, необхідністю фундаментальної реформи організації та тривалу упереджену антиізраїльську позицію в ЮНЕСКО”, – йдеться у заяві Держдепартаменту, пише Політик посилаючись на bbc.

У відомстві додали, що США мають намір продовжувати взаємодію з ЮНЕСКО як держава-спостерігач.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу високо оцінив рішення США та назвав його “хоробрим та моральним”.

Керівництво організації висловило жаль у зв’язку з виходом Сполучених Штатів.

Лідери палестинських рухів ФАТХ та ХАМАС підписали мирний договір щодо спільного адміністрування в Секторі Газа. Сторони змогли дійти згоди за посередництва Єгипту.

Про це повідомляється на офіційному сайті політичного руху ХАМАС.

Угоду уклали в єгипетській столиці Каїр. На підписанні договору крім делегацій ХАМАС та ФАТХ був присутній міністр розвідки Єгипту Халід Фаузі. Вперше за тривалий час палестинським лідерам вдалося досягти подібної угоди, пише Політик посилаючись на newwest.

Уранці 11 жовтня в Бахчисараї силовики прийшли з обшуками до кримських татар

В анексованому Криму російські силовики вже затримали 23 мусульман в рамках справи «Хізб ут-Тахрір».

Про це в ефірі Громадського повідомив голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, пише Політик посилаючись на Главком.

«Вони намагаються позбавитися їх, арештовують людей, які намагаються інформувати спільноту (про те, що Росія веде пропаганду – ред.)», — сказав правозахисник.

Він також заявив, що на сьогодні «хотілося б більш чіткої реакції» від міжнародної спільноти щодо дій Росії у Криму. Зокрема, Барієв говорить і про персональні санкції, а не лише секторальні.

Конкретний механізм втілення нових положень може бути розроблений керівними органами ПАРЄ у найближчі місяці.

Парламентська асамблея Ради Європи затвердила рішення про зняття політичних санкцій із Росії. Про це свідчать результати голосування за резолюцію, повідомляє Політик посилаючись на Європейська правда.

Згідно з повідомленням, за проект резолюції, який підготував Мікеле Ніколетті, проголосувала переважна більшість депутатів.

«Майже всі поправки, запропоновані українською делегацією, були відхилені. В тому числі у тексті рішення лишилася норма про те, що ПАРЄ та Комітет міністрів (виконавчий орган Ради Європи) мають “гармонізувати правила участі та представництва країн-членів в обох статутних органах», – пише видання.

Уряд Іспанії дав лідеру Каталонії п’ять днів на те, аби повідомити – оголосив він про незалежність регіону чи ні, повідомляють урядові джерела.

Якщо Карлес Пучдемон підтвердить, що оголосив, він отримає ще три дні, аби забрати цю декларацію назад, кажуть джерела.

Якщо цього не станеться, Мадрид може послатися на 155 статтю конституції. Вона дозволяє уряду призупинити автономію регіону і запровадити пряме правління, пише Політик посилаючись на bbc.

Раніше в середу прем’єр Іспанії Маріано Рахой заявив, що його уряд попросив каталонську владу пояснити, оголосила вона незалежність чи ні.

Лідери регіону в вівторок підписали декларацію про незалежність, але зупинили її реалізацію задля переговорів.

1 жовтня у Каталонії пройшов суперечливий референдум, організований сепаратистським урядом. Конституційний суд Іспанії оголосив його недійсним.