Політик

Поліція Гельсінкі затримала на головній вулиці міста близько 20 осіб, які планували заблокувати рух та не слухали наказів правоохоронців.

Про це йдеться в повідомленні поліції фінської столиці, передає Політик посилаючись на УНН.

Європейський союз і Китай домовилися про створення спільної групи з реформування Світової організації торгівлі (СОТ) з метою адаптувати організацію до нових ринкових реалій.

Про це повідомив голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер, який разом з президентом Євросоюзу Дональдом Туском перебуває з візитом у Пекіні, передає Політик посилаючись на агентство УНІАН.

“Я вітаю той факт, що ЄС і Китай домовилися створити спільну групу з питань реформування СОТ, і мова йде не тільки про те, щоб створити групу, але і щоб досягти результатів”, – сказав Юнкер.

Спецслужби Росії затримали вже 148 суден, які прямували через Керченську протоку до портів Бердянська та Маріуполя, українська влада роздумує над заходами у відповідь.

Про це під час наради 16 липня повідомив заступник Міністра інфраструктури Юрій Лавренюк, передає прес-служба відомства.

За його словами, з кожним днем кількість затриманих для огляду суден зростає і на сьогоднішній день складає вже 148 одиниць, пише Політик посилаючись на День.

У Верховній Раді сьогодні відбудеться Година запитань до уряду та буде оголошено про закриття восьмої сесії.

Про це свідчить план роботи ВР на 13 липня, опублікований на сайті парламенту, пише Політик посилаючись на 112.

Мати українського політв’язня Олега Сенцова Людмила написала клопотання президенту Росії Володимиру Путіну про помилування. Про це повідомляє “Громадське” із посиланням на сестру Сенцова Наталію Каплан, яка надала текст документа, пише Політик.

Зазначимо, що це клопотання було написано 22 червня, а 26 червня його передали Путіну. Підписувати звернення до Людмили Сенцової приїздив кінокритик Олексій Медведєв.

За словами Каплан, наразі реакції на це клопотання від Кремля немає.

Повний текст звернення Людмили Сенцової:

“Я звертаюся до вас з проханням помилувати мого сина Олега Геннадійовича Сенцова, 1976 р.н., засудженого російським судом до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у організації терористичного угруповання.

Верховна Рада України проголосувала у першому читанні законопроект №8487 щодо зниження вартості розмитнення автомобілів на єврономерах.

За відповідне рішення проголосувало 265 народних депутатів.

Згідно зі змінами, пропонується нова формула розрахунку акцизного податку.

Так, за основу братиметься базова ставка у 50 євро для машин на бензиновому двигуні та 75 євро для машин на дизельному двигуні, пише Політик посилаючись на Громадське.

Для розрахунку акцизу, цю суму потрібно буде помножити на кількість років з року наступного після виробництва авта та на коефіцієнт об’єму двигуна (об’єм двигуна в кубічних сантиметрах, що ділиться на 1000).

Водночас зі зниженням мит планують запровадити і жорсткіші покарання для порушників.

Президент США Дональд Трамп уникнув прямої відповіді на запитання про можливість або неможливість визнання окупації Криму, але поклав відповідальність за окупацію на свого попередника Барака Обаму.

Про це він заявив на прес-конференції в штаб-квартирі НАТО, повідомляє з Брюсселя “ЄП“, пише “Політик”.

Відповідаючи на запитання про можливість визнання незаконної анексії Криму Росією, він наголосив, що Обама міг її попередити, але не зробив цього.

Національний банк України очікує підвищення цін на природний газ у цьому році на 25%.

Про це повідомив заступник глави НБУ Дмитро Сологуб, передає Політик посилаючись на УНІАН.

“Ми очікуємо, що зростання цін на газ і комунальні послуги в цьому році буде приблизно на рівні 25%”, – сказав Сологуб.

Верховна Рада України схвалила правки до закону про Вищий антикорупційний суд щодо підзвітності апеляцій у корупційних справах. На цих правках напередодні наполягали в Міжнародному валютному фонді.

Відповідні правки включили до закону про судоустрій та статус суддів. За нього проголосувало 254 народних депутатів.

На ухвалення закону до Ради прибув прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, пише Політик посилаючись а Громадське.

Про необхідність внести правки щодо апеляції, які може розглядати Антикорупційний суд, повідомляли у МВФ. Також про це заявляли представники антикорупційних організацій та міністри закордонних справ країн-донорів України.

7 червня Верховна Рада ухвалила закон про Антикорупційний суд у другому читанні під час засідання 7 червня. «За» проголосували 317 депутатів. У Венеціанській комісії привітали ухвалення закону про Антикорупційний суд.

11 червня Порошенко підписав закон про Антикорупційний суд.

Північноатлантичний альянс спонукає Україну до реформ з метою досягнення мети – набуття членства в НАТО.

Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на спільному брифінгу з Президентом України Петром Порошенком у четвер у рамках другого дня саміту Альянсу у Брюсселі, передає прес-служба Альянсу на офіційному сайті.

“Довгостроковою метою України є приєднання до Альянсу. Нині фокус зосереджений на реформах. Ви робите важливий прогрес… Я закликаю вас зберігати цей імпульс, що ще більше наблизить Україну до НАТО, зміцнить безпеку та демократію”, – заявив глава Альянсу, пише Політик посилаючись на День.

Генсек НАТО привітав ухвалення в Україні закону про національну безпеку, що є ключовим для встановлення цивільного демократичного контролю над військовими формуваннями.

Міністри внутрішніх справ 28 країн Євросоюзу зустрінуться у четвер в австрійському Інсбруку, щоб обговорити нову міграційну політику та заходи зі стримування потоку біженців. Про це повідомляє агентство AFP.

“Зустріч в Інсбруку буде зосереджена, зокрема, на розробці спільного плану щодо міграції. Очікується, що головуюча в ЄС Австрія буде наполягати на зміні міграційної політики ЄС, щоб зробити неможливим подачу заявки на отримання притулку на європейській території”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначає агентство, попри те, що кількість мігрантів різко скоротилася з пікового показника 2015 року, ця проблема є ключовою в Європі та основною темою шестимісячного головування Австрії.

Рада прийняла Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти».

За ухвалення відповідного законопроекту №5435, який забезпечує правове регулювання відносин, пов’язаних із їхнім обліком і розшуком задля максимального подолання руйнівних наслідків збройний конфлікт на території України, у другому читанні та в цілому проголосували 238 народних депутатів при мінімально необхідній кількості 226 голосів, повідомляє Політик посилаючись на Укрінформ.

Відповідно до закону, особа набуває статусу зниклої безвісти з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук. Також підставою для цього є рішення суду. При цьому набуття відповідного статусу не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи. Разом з тим за нею зберігаються місце роботи та посада. Водночас за зниклою безвісти особою, яка була уповноважена на виконання функцій держави, зберігаються також і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування.

Особам, які зникли безвісти під час проходження військової служби внаслідок збройного конфлікту або воєнних дій, надаються гарантії, передбачені зокрема законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

«За даними Міжнародного Комітету Червоного Хреста, в Україні – щонайменше 1,5 тисячі людей, які зникли безвісти. Але за тими ж даними, приблизно, або щонайменше, одна тисяча одна тисяча тіл є не ідентифікованими. Частина з них продовжує знаходитись у моргах, частина – у «братських могилах». І це не просто зниклі безвісти, тому що в Україні щороку реєструються приблизно 34-35 тисяч заяв про зниклих безвісти, а це – зниклі безвісти під час війни, в зоні конфлікту. Тому організуюча ідея цього закону – визначити правовий статус цих осіб, створити спеціальний орган, який був складовою державної системи розшуку осіб, зниклих безвісти», – пояснив голова комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря, презентуючи доопрацьований законопроект.

Стрічку короткого метра про міського голову Миколу Оводова, який сто років тому перетворив провінційну Вінницю на перспективне місто, почали знімати в обласному центрі.

У фільмі розповідатиметься про головні досягнення мера-реформатора – відкриття театру, лікарні, навчальних закладів, будівництво готелів, народного дому, міської думи, а також спорудження трамвайної колії і прокладання водогону. Художньо-документальна стрічка триватиме 20 хвилин. Її бюджет складає 50 тисяч гривень. Керує знімальним процесом режисер Василь Медяний. Він обіцяє презентувати фільм до Дня міста, тобто на початку осені, пише Політик посилаючись на День.

«Торік ми знімали у Вінниці фільм «Тримай біля серця», який розповідав історію про вінничанина, бійця АТО. Зйомки фільму підтримала Вінницька міська рада і особисто міський голова. Вже тоді у мене виникла ідея створити короткометражні документальні фільми про видатних вінничан, наших героїв і цю ініціативу місто підтримало, – розповідає Василь Медяний. – Замовником фільму про мера-реформатора, який за свою каденцію перетворив повітове містечко на процвітаюче місто, виступив Центр історії Вінниці. Знімальний процес відбувається за підтримки керівництва міста».

Росія, будучи учасницею Організації з безпеки та співробітництва в Європі, повністю руйнує і перетворює на пил базові цінності організації.

Про це заявив голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, передає Політик посилаючись на Інтерфакс-Україна.

“Я дуже відповідально сприйняв тему нашої сесії та звернувся до попередніх документів Парламентської асамблеї ОБСЄ. При цьому розділовою лінією для мене став лютий 2014 року – початок збройної агресії РФ проти України”, – зазначив Р.Чубаров на Парламентській асамблеї ОБСЄ під час свого виступу на тему “Виконання зобов’язань у рамках ОБСЄ – роль парламенту”.

Як повідомляється на офіційному сайті партії БПП “Солідарність”, парламентарій наголошує, що розвиток організації, забезпечення миру в регіоні, посилення ролі ОБСЄ в запобіганні конфліктам потребує виконання ухвалених організацією рішень.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян пропонує розглянути питання затримки Російською Федерацією українських суден на засіданні Ради нацбезпеки і оборони України.

Про це він сказав журналістам після засідання уряду у середу, 11 липня, повідомляє “Політик” посилаючись на “Укрінформ“.

“Я вважаю, що це питання повинно бути розглянуте на рівні РНБО, сьогодні ми це обговорили на засіданні Кабміну. Ми фіксуємо з квітня цього року регулярні огляди з метою зупинки суден, які йдуть в напрямках Маріупольського і Бердянського морських портів, ми розуміємо що РФ робить це зумисно, щоб змусити судновласників змінити порти та маршрути, я впевнений, що їм цього зробити не вдасться”, – заявив Омелян.

Уряд скоротив кількість бюджетних місць у вищих навчальних закладах на вступну кампанію 2018 року України майже на 10%. Про це повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

11 липня Кабмін затвердив обсяги державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2018 році, а також проектні обсяги державного замовлення на 2019 та 2020 роки.

“Загальний обсяг прийомів фахівців передбачено у кількості 191100 осіб, у тому числі за денною формою навчання – 171355 особи, що менше затверджених у 2017 році показників на 9,6% та 9,5% відповідно”, – йдеться у повідомленні, пише Політик посилаючись на День.

Зокрема, обсяги прийомів державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою запропоновано:

    “молодший спеціаліст” – 39210 осіб, у тому числі за денною формою навчання – 35881 осіб, що порівняно з минулим роком зменшено на 30,5% та 30,6%;

    “бакалавр” – 78755 осіб, у тому числі за денною формою навчання – 71873 особа, або на 4,2% та 3,5% менше, ніж у 2017 році;

    “магістр на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра” – 62403 особи, що більше у порівнянні з 2017 роком відповідно на 0,4%, у тому числі за денною формою навчання – 53720 осіб, що більше у порівнянні з 2017 роком на 0,9%.

НАТО продовжить надавати політичну та практичну підтримку Україні та Грузії, як найближчим партнерам Альянсу. Про це у вівторок, 10 липня, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на прес-конференції у Брюсселі, передає “Політик” посилаючись на “Європейська правда“.

“У четвер ми зустрінемося з президентами Грузії та України. Разом ми будемо вирішувати регіональні проблеми, оборонні реформи країн та постійну підтримку НАТО”, – сказав Столтенберг.