Нова система державних дотацій має значні дисбаланси, але є кроком уперед у порівнянні зі спеціальним режимом сплати ПДВ, яким аграріїв стимулювали раніше, впевнені експерти.
Публікація директоркою Центру протидії корупції Дариною Каленюк інформації про те, що майже чверть грошей спеціального цільового фонду, у який у квітні надійшли кошти від конфіскації так званих “активів Януковича”, пішла на дотації агровиробникам, викликала чимале обурення в Україні. Каленюк звернула увагу на те, що більшість цих грошей для сільгоспвиробників пішли не на користь малих фермерів, а великим агрохолдингам “баронів” Юрія Косюка та Олега Бахматюка, пише Політик посилаючись на DW.
Давня історія
Історія з дотаціями розпочалася набагато раніше за конфіскацію грошей президента-утікача Віктора Януковича. Про те, що великі агрохолдинги отримають у 2017 році приблизно саме такі суми, було відомо ще наприкінці минулого року, пояснює президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса. Він додає, що розмови про запровадження дотацій велися давно, і ще навесні 2016 року тодішній міністр агрополітики Тарас Кутовий говорив про свої плани виділити на наступний рік із цією метою близько п’яти мільярдів гривень.
Необхідність запровадження дотацій голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук пояснює скасуванням спеціального режиму ПДВ для аграріїв, якої активно домагався Міжнародний валютний фонд (МВФ). Якщо раніше сільгоспвиробники накопичували ці кошти на спеціальних рахунках, фактично не сплачуючи податок, то тепер він почав повертатися до них у вигляді дотацій, каже експерт. “Позиція МВФ була простою – хочете допомагати аграріям, робіть це прямо, а не за рахунок непрозорих податкових пільг”, – розповідає Кушнірук.
Те, що виділення дотацій пов’язане із конфіскацією коштів як примусовим заходом не напряму, у розмові з DW визнає і сама Каленюк. За її словами, питання виділення дотацій, їх розміру та адресатів дійсно було вирішене ще наприкінці минулого року, хоча до цієї весни було не зрозуміло, звідки взяти ці кошти. “Вони зараз фінансуються, відповідно до квітневої постанови уряду, конфіскованим у Януковича”, – каже Каленюк. І додає: “Це ті ж самі яйця, але в профіль – минулого року це були пільги щодо ПДВ, цього – прямі дотації”.
Прозора несправедливість
Переважна кількість закидів щодо дотацій для українських аграріїв стосуються того, що переважна більшість грошей йде на великі агрохолдинги, які займаються відносно прибутковим – у порівнянні з іншими галузями – птахівництвом. Так, згідно з даними Державної фіскальної служби, з початку року 42 відсотки від загальної суми дотацій, або 809 мільйонів гривень, отримав агрохолдинг “Миронівський хлібопродукт” Косюка, а 14 відсотків, або 142 мільйони гривень, – “Укрлендфармінг” Бахматюка. Обидва холдинги спеціалізуються саме на птахівництві.
Формально затверджений Кабінетом міністрів у лютому порядок щомісячних виплат дотацій передбачає їхній розподіл серед виробників, що займаються тваринництвом, вирощуванням винограду, фруктів, ягід, горіхів, овочів, тютюну та цукрових буряків. Втім, про те, що саме експортери курячого м’яса та яєць будуть найбільшими вигодонабувачами нової політики, Кутовий говорив ще у грудні 2016 року. Причина проста – сума розподіляється між виробниками пропорційно сплаченому ПДВ, а саме птахівники є найбільшими серед аграріїв платниками цього податку. Щоправда, уряд таки трохи обмежив апетити виробників курятини і яєць, постановивши, що птахівники не можуть отримувати більше половини коштів, які виділяються на усі галузі.
